Хтось увечері 23 лютого займався буденними справами: вигулював собаку чи пив чай, влаштувавшись на канапі перед телевізором. Хтось проводив час із дітьми. Хтось мав перше побачення.
Війна змінила наші плани, нас самих. Можливо, що за цей рік ми забули, про що мріяли. Можливо, ми вже ніколи не станемо такими, якими ми були до війни.
Але ми разом. 
Нас чує увесь світ. 
Про Україну говорять.
Нам допомагають.
Ми рухаємося вперед. 
Змінюємо історію! Українці, перемога обов’язково за нами!
А поки… А поки робімо те, що нас мотивує та надає сил. 
Нумо робити щось приємне для наших рідних та коханих людей. 
Насолоджуймося розмовою з близькими. 
Вчімось чомусь новому. Допомагаймо Україні! Борімось далі!
Ми разом – і це головне!
Вірш “Ранок 2022”, автор: Керівник гуртка «Художнє слово»
Юлія Максимчук
