“Садок вишневий 
коло хати”
коло хати”Вставай, Тарасе, подивися,
Що коїться в твоїм краю.
Криваві ріки пролилися,
Чи б упізнав землю свою?
Садок згорів – не розів’ється,
Й хатини білої нема.
Ось дрон ворожий в небі в’ється,
Та й хрущів давно катма.
Ракетний свист і море вбитих,
В сльозах ридають матері.
Розбитий дім, нема де жити,
Лише могили й прапори.
Щодня дітей у домовинах
Вертають “на щиті” до хати.
І скрізь жінки в чорних хустинах,
Не може й серце більш тримати.
А ворог лупить у будинки –
Летять лиш янголи до неба…
Скажи, Тарасе, може, знаєш,
Що для катів від нас ще треба?
Згасає день, сідає сонце,
Сигнал, повітряна лунає…
Сидить матуся край віконця
Та молитви всю ніч читає…
